Я створюю цей простір не як блог, не як чергову сторінку в інтернеті, а як берег. Берег, на якому я стою. Не як громадянин. Не як користувач. А як Людина.
Цей сайт — не декларація ідей. Це сама дія, акт проголошення. Тут не шукають правди, тут її промовляють. Тут не доводять свою гідність, а проявляють її. І не для того, щоб комусь щось довести, а щоб не зрадити себе.
📜 Розділ 1: Правосубʼєктність Людини
Я — той, хто не передає свою волю. Я не обираю собі представника. Я не делегую право говорити. Я сам — джерело голосу. Мої акти — не прохання. Це не петиції. Це проголошення. І кожне з них має силу не від печатки, а від присутності того, хто проголошує.
У цьому розділі будуть розміщені мої особисті декларації, волевиявлення та публічні звернення. Вони — не частина адміністративного процесу, а частина простору, в якому Людина діє у власному праві.
⚖️ Розділ 2: Кодекс Лісничого
Право — це не папір. Це не буква. Це не те, що виконується. Це те, що втілюється. Право — це дія, народжена з волі. І вона або є, або її немає. Усе інше — процедура.
Я досліджую римське право, морське право, етичне право — не як традицію, а як інструмент розпізнавання реальності. Коли я називаю державу портом, а людину — тим, хто вийшов на берег, я не граю словами. Я задаю інший кут зору для глибшого розуміння.
Цивільна дієздатність як форма перевірки на слухняність
🧭 Розділ 3: Орієнтири реальності
Світ розмитий. Знаків багато. Карт немає. Усі шукають сенс. Але мало хто тримає компас.
Я збираю тут свої тексти — як карту. Вони не дають відповідей, але відкривають напрям. Тут будуть роздуми про слово, про дію, про істину. Про тілесність як доказ, про гідність як юрисдикцію, про реальність як інтерфейс для волі.